Якось на сторінках УП відомі письменники брати Капранови висловили, як на мене, досить дискусійне ствердження про те, що державна дво - або багатомовність є дуже обтяжливою для функціонування держави з суто прагматичних міркувань. Мовляв, багатомовність, як інструмент державного управління, не може бути ефективною - скажімо, як керувати військом в умовах державної багатомовності?
Оскільки моє уявлення про багатомовність сильно відрізняється від поширеного в українському інформаційному просторі, я розповів письменникам про свій погляд на цю проблематику дописом на їхньому персональному сайті http://kobzar.com.ua, який я й вирішив опублікувити на своєму блозі: