суботу, 25 червня 2011 р.

Творчий вечір Василя Шкляра в Києві

Про те, що творчий вечір дуже популярного сьогодні письменника відбудеться в Києві 23 червня, я дізнався випадково, заглянувши на блог Сергія Пантюка на УП. Одразу охопило здивування - як же це так, творчий вечір автора останнього українського бестселеру, справжнього народного лауреату, людини з чітко визначеною противладною позицією, і жодної інформаційної підтримки ЗМІ - ні телебачення, ні радіо ніяк не попереджали про цю подію.

Втім, коли вже розпочалася зустріч в будинку художників, що на Львівський площі, я зрозумів, що реклама заходу дійсно була б зайвою - зал був заповнений майже вщент, заповнений людьми не випадковими, а тими, хто дійсно чекав і бажав цієї зустрічі.

понеділок, 20 червня 2011 р.

Ще одна записка українського самашедшого

Пропоную цікавий ребус.

Відомий політик та державний діяч зробив яскраву промову в стінах Верховної Ради. Вкрай схвильований станом справ в Україні, він з нещадною критикою накинувся на владу ...

Втім, читайте самі, та спробуйте здогадатися, хто ж це він, такий видатний борець за світле майбутнє України:

неділю, 19 червня 2011 р.

Мій перший допис

Оце ще вагаюсь, чи дійсно потрібен мені персональний блог....
Чи вийде з мене справжній блогер, в тому розумінні, що це комусь буде цікаво читати?

Начебто і є що сказати, втім щось стримує хапатися за клавіатуру та безоглядно вибивати з клавіш пилюку. Адже привите з радянських часів щеплення поваги до друкованого слова витягує з підсвідомості цю безглузду внутрішню відповідальність - раптом напишу дурницю, а раптом з помилками, чи взагалі пропаде натхнення в той час, коли на мої дописи хтось чекатиме ...

Безумовно, це смішно, з огляду на те, як сьогодні поводиться молодь в інтернеті. Іноді здається, що якби в них була б бодай мінімальна відповідальність за надруковане, то власники соціальних мереж просто збанкрутіли б.