Як провести акцію "Вставай Україно!" 18 травня в Києві

Як декларують організатори акції, її головне завдання полягає в тому, щоб зібрати настільки вражаючу кількість людей, що влада нарешті побачить в громадянах реальну небезпеку для себе. Втім виступи політиків, громадських діячів, політичних оглядачів (зокрема в політклубі на ТВІ) не свідчать про абсолютну впевненість в досягненні успіху. Кількість мітингарів, менша за 50 тис, вважатиметься провалом.

Тож я хочу запропонувати спосіб, який, на мою думку, дозволить зібрати багаточисельний мітинг. І полягає він в тому, щоб залучити до київської акції велику кількість не киян, людей з регіонів. Саме в регіонах головний потенціал акції - всі ті люди, що виходили на мітинги в обласних центрах при певних умовах здатні бути в Києві 18-го. І ці умови наступні:

Лист до авторів мовного законопроекту

Січневі свята 2013 року принесли довгоочікуваний подарунок від опозиціонерів-мовний законопроект № 1233.  (авторами є шановні панове Яворівський, Фаріон та Матіос). Законопроект, який анонсувався як  справжня альтернатива горезвісному закону Колісніченка-Ківалова.

Разом з публікацією проекту на порталі Верховної Ради відбулися певні його коментарі в ЗМІ безпосередньо  авторами, де проголошувалася відкритість щодо сприйняття дискусій стосовно законопроекту.  Тож в черговий раз, переглянувши виступ пана Яворівського на ТВІ, вирішив таки повідомити авторів про своє враження про законопроект, адже e-mail кожного продекларований на сайті ВР.

А написати було про що. Автори законопроекту так і не позбулися типових вад майже всіх щирих  захисників української - законопроект не дав суспільству відповіді на головне питання: з якої такої причини українська мова повинна мати преференції в Україні?

Я знаю російськомовних співгромадян, які,  прочитавши в преамбулі законопроекту про виключність української мови, як мови титульної нації, одразу викинуть цей документ в смітник. Якщо ми хочемо, щоб закон (якщо буде прийнятий) виконувався, він має сприйматися громадянином, як необхідний для державного будівництва інструмент, а для цього треба надати всі зрозумілі адекватній людині пояснення.

Тож я надіслав кожному авторові проекту свої пропозиції щодо змін певних статей, розраховуючи бодай на відповідь, про те що мій лист був розглянутий. Втім, вже як 2 місяці я не отримав жодної відповіді, що дає мені підстави вже не сподіватися на це і зробити мій лист публічним.